Відстрочка від мобілізації по догляду за батьками
Загальні мобілізаційні процеси регламентує ст. 23 Закону України про мобілізацію. І вона визначає п’ять основних причин для відстрочки від призову.
За християнським законом, гірший невірного той, хто не дбає про своїх ближніх, особливо про родину. За державним законом, який проголошує Конституція, діти повинні дбати про своїх батьків, якщо вони непрацездатні. Сімейний кодекс уточнює: «і їм необхідна матеріальна допомога». Тобто мова, як бачимо, йде і про догляд, і про утримання.
До війни цей обов’язок не викликав питань: діти намагаються дбати про своїх батьків і це нормально, і ніякі нормативно-правові акти тут ні до чого. Проте зараз, в умовах війни, саме нормативно-правові акти мали б регулювати стосунки між військовозобов’язаним і ТЦК, але такі норми чітко прописані не скрізь. І часто-густо, батькам вкрай потрібна синівська підтримка, а сини – на фронті, й нерідко, що всі. Як бути?
Що написано в законі?
Загальні мобілізаційні процеси регламентує ст. 23 Закону України про мобілізацію. І вона визначає п’ять основних причин для відстрочки від призову.
Основний закон України другою частиною статті 51 зобов’язує дітей турбуватися про своїх батьків, які втратили працездатність. Про те ж саме йдеться й у першій частині 202 статті Сімейного кодексу.
Як саме можуть подбати про своїх найближчих військовозобов’язані – регламентує перша частина статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Яка гарантує синові чи дочці відстрочку від призову якщо батьки пенсіонери, у яких І або ІІ група інвалідності або суттєві проблеми з психікою. Ролі не грає – працюють вони чи ні, бо непрацездатність визначається не тим, що людина геть не може вже нічого робити, а – відповідним віком і наявністю захворювання.
Відстрочка від мобілізації по догляду за батьками по новому закону
Відстрочка від мобілізації по догляду за батьками по новому закону розрізняється за двома основними критеріями, які відповідно обумовлені п. 9, 13, ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Постановою КМУ №560.
Перший критерій визначається п. 9: відстрочка по догляду за батьками надається військовозобов’язаним особам, що зайняті постійним доглядом за батьками (матір/батько), які потребують постійного догляду (рішення МСЕК чи ЛКК).
Звертаємо увагу, що така зайнятість не залежить від того є чи немає інші особи, які можуть б виконувати такі обов'язки по догляду. Також починаючи з 21 серпня 2024 року, для підтвердження догляду - непотрібно надавати акт встановлення факту догляду та доводити відсутність інших доглядальників за батьками.
Такі нормативно-правові зміни відбулися через суперечливість норми 560-ї постанови ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ЗУ не передбачав таких додаткових умов при оформленні відстрочки по догляду за батьками). Крім того, у самому Законі не встановлено жодних додаткових умов щодо догляду і вимога акту була не тільки надмірною, а й суперечила чинному законодавству.
Другий критерій визначається пунктом 13: відстрочка по догляду за батьками надається військовозобов’язаним особам, за наявності батьків з інвалідністю І чи ІІ групи та відсутністю інших осіб, які відповідно до ЗУ зобов'язані їх утримувати.
Отже різниця між постійним доглядом, наявністю батьків з інвалідністю та опікою полягає у: підставах, вимогах і правовому статусі цих понять.
У чому різниця між доглядом та опікою?
Є лише дві документально підтверджені умови за яких діти законно можуть залишатись вдома, біля своїх батьків: їм потрібен догляд або опіка.
Закон передбачає, що підвищеної турботи з боку дітей потребують лише батьки-інваліди. І то лише першої і другої групи. Що ж стосується догляду, то варто розуміти, що наявність інвалідності І чи ІІ групи означає, що у людини є стійкі порушення функцій організму, які впливають на її дієздатність до повноцінного життя у суспільстві.
До прикладу, людина з інвалідністю І групи може потребувати стороннього догляду, оскільки не може самостійно себе обслуговувати, при цьому постійного догляду вона не потребує.
Наявність інвалідності не завжди означає потребу в постійному догляді. Так, люди з інвалідністю ІІ групи, зазвичай не потребують постійного догляду, проте, у деяких випадках, такі люди можуть потребувати допомоги.
У будь-якому випадку відстрочка від мобілізації по догляду за батьками – місія здійсненна, але для цього потрібен адвокатський хист.
Опіка – ще вужча ніша: вона винятково належить людям зі стійкими когнітивними та психічними розладами. Такі люди не можуть усвідомлювати значення своїх дій та контролювати їх і саме тому потребують сторонньої допомоги людини, яка бере на себе відповідальність за їхні дії та забезпечення.
Зверніть увагу! Опіка встановлюється виключно через суд - особа офіційно визнається недієздатною або обмежено дієздатною на основі медичного висновку.
Наразі воєнні закони навіть не намагаються повернутись на бік батьків, які не мають інвалідності, але через поважний вік, неважкі ментальні порушення чи якісь інші негаразди зі здоров’ям теж мали би бути під цілодобовим наглядом.
Що не так із постійним стороннім доглядом?
Відверто - все не так. Насамперед - не існує законодавчого визначення цього поняття. Проте якби воно й було, то мало б містити категорію людей, яким, наприклад, медицина не може допомогти навіть із визначенням діагнозу. Хіба мало ми бачимо і чуємо випадків, коли розшукують стареньку людину, яка «от було все добре» і раптом знову пішла кудись з дому. Або людина періодично втрачає свідомість, скаче тиск… врешті, через старість просто важко не те що себе доглядати, а взагалі ходити. Хто має цілодобово наглядати за такими батьками та як отримати відстрочку по догляду за батьками?
Постійного догляду потребують люди, які через свої індивідуальні та серйозні проблеми зі здоров’ям не можуть самі задовольняти свої життєві потреби. Така необхідність у догляді підтверджується органами соціального захисту на основі медичних висновків.
До таких осіб належать:
- люди з інвалідністю І групи;
- люди з інвалідністю ІІ групи, які мають психічні розлади (потребують постійного стороннього догляду за висновком медичної комісії);
- літні люди з когнітивними порушеннями (деменція, хвороба Альцгеймера тощо);
- невиліковно хворі, які через серйозні порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися або обслуговувати себе.
Зверніть увагу! Постійний догляд за власними батьками або батьками дружини чи чоловіка документально підтверджується органами соціального захисту, які перевіряють зайнятість доглядом на комісії. Постійний догляд і опіка можуть стосуватися осіб, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям, однак догляд підтверджується соціальними органами, а опіка – встановлюється судом. Наявність інвалідності означає стійке порушення функцій організму, однак не всі інваліди потребують постійного догляду або опіки.
Теоретично вирішити проблему може сімейний лікар, який дасть направлення на ЛКК. Комісія виносить свій висновок – і це вже документ, який міг би бути підставою для відстрочки чи звільнення з військової служби по догляду за батьками. Тепер, у відповідності з новими нормативно-правовими змінами, ТЦК не має вимагати довідку про отримання компенсації за догляд (є така державна виплата).
Закони змінюються, а от чи на краще
До війни нормою було право догляду за батьками, яким виповнилося понад 80 років. Тепер військовозобов’язані сини, яким ще немає 60 років, позбавлені права турботи про своїх батьків (якщо вони при розумі і здатні себе обслужити), позбавлені права забезпечувати їм постійний догляд, бо вони вже старенькі. Разом з тим, таким самотнім людям у тому ж статусі чомусь без проблем призначають на допомогу соціального працівника.
Відстрочка від мобілізації в Україні на підставі догляду за батьками чоловіка чи дружини при наявності/відсутності у них інвалідності може бути надана, але умови для її отримання суворі та часто викликають труднощі під час процесу оформлення.
Порядок отримання відстрочки від мобілізації для тих чоловіків, хто доглядає хворих родичів передбачає, необхідність підтвердження, що інші члени родини не можуть виконувати функції догляду, а це вимагає додаткових доказів. Тобто, формально відстрочка можлива, але на практиці її отримання може бути досить проблематичним через необхідність збору значного пакету документів і підтвердження стану здоров'я батьків дружини чи чоловіка.
Влітку 2023 року на законодавчому рівні було конкретизовано право на догляд за родичом. Якщо раніше отримати відстрочку від мобілізації чи звільнитися зі служби могли усі діти своїх хворих батьків (І, ІІ групи), то тепер – лише один – точніше, той, крім кого залишитись вдома більше нема кому. При цьому мама та тато мають схвалити кандидатуру свого доглядальника.
Як оформити відстрочку по догляду за батьками
У кожного своя історія й цілком зрозуміло, що всі не можуть комфортно почуватися у рамках одних і тих же правових обставин, тому що завжди існують індивідуальні нюанси, зокрема це прямо стосується відповіді на питання: «як оформити відстрочку по догляду за батьками?» Всі ці індивідуальні обставини будуть враховані правниками адвокатського об’єднання «Актум», які захищають інтереси військовозобов’язаних, військових та їх родини вже десять років, від початку війни. У нашій команді – є юристи, які займаються суто мобілізаційними питаннями і мають достатньо досвіду спілкування з різними відповідними структурами.
Якщо у вас виникають питання, незрозумілі ситуації з ТЦК – не гайте час. Радимо якнайшвидше звернутись з вашою справою до адвоката з відстрочки від мобілізації. Він – на відстані телефонного дзвінка: 097-073-93-01, 098-665-05-40, 050-665-05-60.