Стаття 190 КК про шахрайство: від теорії до практики
Що таке «шахрайство» та чому воно набуло такого поширення
Що таке «шахрайство» та чому воно набуло такого поширення
Шахрайство є видом корисливого ненасильницького кримінального правопорушення проти власності. Саме ж поняття сформульоване у ч. 1 ст. 190 КК, зводиться до того, що по факту – це привласнення чужого майна чи прав на нього, що відбулось у результаті: вчинення неправомірних дій, з корисливих міркувань із завданням матеріального збитку. При цьому потерпілий добровільно, за власною згодою, передає грошові кошти або майнові права шахраю.- Заволодіння чужою власністю, вчинене у формі обману. Жертві навмисне повідомляють хибну інформацію або замовчують інформацію, фальсифікують предмет угоди (наприклад, підміняють коштовність підробкою), використовують обманні схеми у фінансових розрахунках, пропонують здійснити передоплату за товари або послуги, публікують фейкові оголошення про збір грошей на лікування дитини, допомогу військовим та ін., створюють фейкові сайти, що схожі на офіційні сторінки благодійних фондів, застосовують різноманітні трюки в азартних іграх та інші способи з метою введення жертви в оману.
- Шахрайство у формі зловживання довірою. У цьому випадку злодюжка використовує довіру жертви до нього, яка може виникати на тлі гарних або близьких стосунків з жертвою – спільні родичі, добрі знайомі. Також лиходій може користуватись певним службовим становищем (наприклад, представник податкової або видає себе за нього). Таким зловживанням буде і прийняття на себе зобов'язань, які не будуть виконуватись (типовий приклад: банкрут бере кредит або гроші в борг у знайомих).
Правове регулювання
Шахрайство у законодавчому полі регламентується такими основними джерелами права:- ст. 190, розділ VI «злочини проти власності» Кримінального кодексу України
- Постанова Верховного суду, де проаналізовано та узагальнено практику розгляду судами справ по шахрайству (№10 від 6.12.2009 р.), Кодекс України про адміністративні правопорушення
- загальні питання, передусім дотримання прав та свобод людини, ефективність слідства, справедливий суд регламентує практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Класифікація за розмірами шкоди
У 2024 році шахрайство визнається кримінальним злочином лише за умови, якщо сума збитку від нього перевищила певний мінімум. На І квартал ця сума становила – 302,5 грн. Якщо сума менша – це адміністративне правопорушення.- значна шкода
- від 100 до 250 прожиткових мінімумів – 146-365 тис. грн;- шкода заподіяна у великому розмірі
– від 250 до 600 прожиткових мінімумів – 365-876 тис. грн;- особливо велика шкода
– понад 600 прожиткових мінімумів – понад 876 тис. грн.Кримінальна справа за шахрайство, у якій відсутній збиток і потерпілий, не має судової перспективи, адже в ній відсутній corpus delicti (склад злочину).
Покарання за шахрайство
Конкретне покарання безпосередньо залежить від того, за якою ч. ст. буде визнаний винним злочинець. При наявності т. з. кваліфікуючих ознак (ускладнюють небезпеку злочину), покарання може становити до 12 років позбавлення волі.- за просте шахрайство – штраф від 34 до 51 тис. грн або 200-240 годин громадських робіт, або 2 роки виправних робіт, або обмеження волі до 3 років.
- якщо злочин вчинено повторно і він завдав значний збиток жертві або шахраї діяли організованою групою – штраф від 51 до 68 тис. грн або виправні роботи від 1 до 2 років, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 3 років.
- за «цифрове» шахрайство (з використанням комп’ютерних програм і техніки), а також у великих розмірах – карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, або штрафом від 51 до 68 тис. грн, або виправні роботи від 1 до 2 років, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 3 років.
- якщо шахраї діяли організованою групою або жертві завдано збитків в особливо великому розмірі – позбавлять волі на строк від 5 до 12 років та конфіскують майно.
Термін давності
На ст. 190 КК поширюються загальні положення кримінального права щодо строків притягнення до відповідальності:- ст. 190 ч.1 шахрайство – 3 роки;
- ст. 190 ч.2, 3 значна шкода, організованою групою, у воєнний час – 5 років;
- ст. 190 ч.4 шахрайство, великий розмір – 10 років;
- ст. 190 ч.5 особливо великий розмір, організована група – 15 років.
Найбільш поширені шахрайства
Інтернет-шахраї. В глобальній мережі є майже все, але виокремим наступне:- збори грошей на благодійність (клон сайтів реальних фондів), зокрема допомога хворим;
- залучення клієнтів банку на клон-сайту, де клієнт залишає інформацію про свої рахунки та згодом втрачає свої кошти, одноразові електронні гаманці;
- залучення до «інвестиційної діяльності» - т.з. фінансові піраміди або новомодні «хедж-фонди»;
- пропозиції про допомогу, наприклад, нещасному хлопу, чий рахунок «заморозила» виконавча служба за позовом жадібної дружини – «невелика інвестиція» з боку жертви допоможе йому вибратися з халепи, і його вдячність не матиме ні початку, ні кінця;
- інтернет-магазини з «вигідними» цінами на товари, якими користуються люди – жертва сплачує передоплату і залишається чекати на товар «досхочу».
«Клонові» платіжні картки.
Телефонне шахрайство – коли жертві повідомляють неправдиву інформацію (родич у біді) і змушують до передачі коштів.
«Миттєві» лотереї, вгадування кульки («наперстки») та інше.
Азартні ігри – карти, передусім.
Релігійні переконання, сектантство, духовні практики, езотерика, лікування, шаманство, оздоровлення, відьомство та ін.
Донати та збори на ЗСУ, військовим, біженцям, мігрантам.
Отримання кредитів/позик з подальшим виведенням коштів на інші рахунки.
Судова практика по справах шахрайства
При вирішенні спірних для правозастосування питань Верховний суд наголошує на такому:- жертва шахраїв повинна сама передати майно чи право на нього (або не заважати забирати таке);
- афера вважається закінченим злочином з моменту, коли злочинець отримав майно, може ним скористатися або розпорядитися;
- про умисел на шахрайство свідчить неможливість виконати взяте зобов'язання (відсутність ліцензії на діяльність, засобів виробництва тощо) або відсутність наміру виконати зобов’язання, приховування інформації (про борги, заставу, арешти майна), фальсифікація документів і фіктивність підприємництва;
- виготовлення або використання фальшивок – додатковий епізод обвинувачення;
- злам та використання інформаційних баз та комп'ютерних продуктів – також є ще одним епізодом для обвинувачення;
- шахрайство з використанням банківських карт використовується тільки тоді, коли аферист пред'являє підроблені документи, видаючи себе за їх власника, або безпосередньо підписується в трансферті операції (просто зняти гроші з картки – крадіжка);
- при визначенні суми збитку слід керуватися фактичною вартістю майна на день вчинення афери, для чого потрібно експертне дослідження;
- наявність корисливої мети у злочинця – обов'язкова для встановлення у його діях ознак складу злочину; за таку вважається й бажання передати майно жертви третім особам.
Для чого потрібна допомога адвоката по справі щодо шахрайства
На превеликий жаль, але це беззаперечний факт - без послуг досвідченого адвоката по шахрайству вам навряд чи вдасться компенсувати заподіяне шахраєм і тим паче буде вкрай тяжко добитись справедливості, як потерпілому від шахрайства, так і особам, яких звинувачують у шахрайстві. У першу чергу, через те, що цей злочин не завжди є очевидним: афери зазвичай добре маскуються під звичайні угоди. По-друге, довести вину шахрая – важко, а відшкодувати збитки – ще важче.Адвокат допоможе:
- розпочати справу;
- доведе суму збитків і підготує позовну заяву щодо компенсації шкоди;
- знайде та накладе арешт на майно злочинців;
- проконтролює хід слідства та судочинства.