СЗЧ в історії

Втеча з війська чи прямо з поля бою – не новина. Таке було завжди, а інколи настільки масово, що це змінювало хід війни.

Французько-російська війна. Якщо при своєму наступі французи мали значні втрати через дезертирство союзників, то дорогою назад, вже у самій Франції, масово почали залишати свою армію росіяни – у Європі прижилися чи не 400 тис. вояків.

Перша світова. Після революції у лютому 1917 року майже два мільйони, виснажених боями, голодом і відчуттям безперспективності росіян повтікали з фронту і це прискорило падіння імперії та початок комуністичної ери.

Друга світова. Далеко не всі хотіли помирати за радянський союз. Лише за перших півроку війни енкаведисти затримали 710 тис. дезертирів, взагалі ж за всі роки війни засудили за СЗЧ майже мільйон військових, 150 тисяч розстріляли.

Наш час – не виняток. Не кожен готовий бути захисником, не всі справляються з тими обставинами, в які їх заганяють війна і люди. І які відштовхують чи лякають втікачів більше, ніж те, що буде за СЗЧ.

Що таке СЗЧ?

Абревіатура розшифровується, як - самовільне залишення військової частини. Тобто, боєць залишає межі розташування чи місце служби без відповідного командирського наказу чи дозволу. По суті, наразі відмінність між СЗЧ і дезертирством - стерта. Бо якщо раніше перше передбачало все ж повернення військового, а друге – його свідомий намір втекти незворотно, то тепер ця грань стерлася. При цьому ризик понести кримінальну відповідальність СЗЧ для того, хто вже зібрався це робити, не відміняє.

На Харківщині два брати і їх батько зустрічали ворога вдруге. До цього мали бойовий досвід ще з мобілізації 2014-2015 років. Навесні 2022-го усі троє потрапили під масований артобстріл. Сини бачили, що в БТР з їх пораненим батьком прилетів снаряд, були впевнені, що він загинув. Хлопці приїхали додому – наче, як на похорон, а з Дніпра прийшла звістка, що батько живий, у важкому стані у госпіталі. Після багатомісячного лікування він повернувся додому, а хлопці в частину – ні. Їх СЗЧ плавно трансформувалось у дезертирство, що суті абсолютно не змінює.

Оборона Вугледара. Одна з найболючіших сторінок війни. Тисяча днів без ротації і, врешті, вихід 72 бригади з міста. За підтримки 123 миколаївського ТрО вони мали стати на нові позиції. Але миколаївці, за однією з версій, просто "порозбігалися", самовільно залишивши зону своєї відповідальності. За іншою – їх командир сам не схотів вести своїх людей на вірну загибель, але на нього тисли «згори». Як результат - Вугледар був остаточно втрачений, 72 бригада без бойової підтримки понесла значні втрати, а 33-річний комбат 123 бригади застрелився.

Показово і демонстративно залишив свою частину Сергій Гнезділов, який зі своїх 24 років п’ять вже віддав батьківщині та армії. Був у мотопіхоті й аеророзвідці, воював за Авдіївку і Бахмут, Гуляйполе і Мар’їнку. Службу поєднував з активною громадською діяльністю. У вересні написав у соцмережах, що йде у СЗЧ аби привернути увагу до проблеми відсутності термінів служби. Але якими б благородними не були його мотиви, по закону такий поступок – це стаття за СЗЧ. Наразі йому вже оголошено підозру, загрожує реальний термін ув’язнення, а поки буде два місяці під вартою.

Законодавча хронологія відповідальності за СЗЧ

Закон №8271

13 грудня 2022 року парламент проголосував законопроект, який посилив покарання за СЗЧ. Із головного:

• підвищили адміністративний штраф за СЗЧ (відразу треба зауважити, що у подальшому законодавці фактично зробили адмінвідповідальність інститутом для мирного часу);

• скасували угоди зі слідством (можливість добровільно повернутись на службу);

• заборона при винесенні вироків за статтями 407-408 КК призначати покарання, не пов’язане з позбавленням волі (чи більш м’яке, ніж передбачено санкцією).

Також було скасовано УДЗ для засуджених за СЗЧ/дезертирство.

Закон №8235

13 липня 2023 року Верховна Рада прийняла законопроект з метою «усунення суперечностей» у законодавстві щодо тривалості СЗЧ, необхідної для складу кримінального злочину.

Була скоригована ч. 5 ст. 407 КК: під час війни самовільне залишення військової частини мобілізованим, контрактником або строковиком – є злочином, якщо відсутність у підрозділі триває понад 3 доби. Але це не розповсюджується на СЗЧ в умовах бойової обстановки: там будь-яка втеча – кримінал.

Закон 3902-IX

20 серпня 2024 року парламентарії прийняли законопроект про внесення змін до КК, КПК інших НПА щодо звільнення від кримінальної відповідальності військових, які скоїли СЗЧ/дезертирство вперше.

Позбавитись кримінального переслідування вояк-утікач може за таких умов:

• злочин вчинив вперше;

• добровільно звернувся до слідчих із клопотанням про повернення на військову службу;

• командир конкретної в/ч (або начальник підрозділу воєнізованого формування) письмово погодився прийняти утікача.

Зміни набули законної сили з 7 вересня 2024 року.

У разі прийняття рішення про закриття кримінального провадження, суд зобов’язує: в/ч(установу) – поновити військовослужбовця на посаді, а його – у 72-годинний термін з’явитись за місцем служби.

Коли настає СЗЧ у воєнний час

Класичний термін – три доби. Як тільки військового немає в частині довше і при цьому він не виконує наказ командира, не перебуває на навчанні, у відрядженні, відпустці чи на лікуванні – його, швидше всього, подадуть в СЗЧ.

У десятиденний термін має вписатися військовий при переводі з частини у частину, поверненні з відпустки чи лікування. Чи ж має бути поважна причина, яка цьому перешкодила. Так само для резервістів та військовозобов’язаних на зборах. 10 діб відсутній – будуть проблеми.

Не варто думати про СЗЧ, що це тавро пристає лише в результаті спланованої дії. Прикрість здатна статись непомітно. Не поодинокими, наприклад, є випадки, коли військовий опиняється у СЗЧ, перебуваючи на лікуванні. Тобто: навіть, коли, здавалося б, і так всім все ясно, потрібно переконуватися, що все саме так. Лікування через поранення чи хворобу, переведення в іншу лікарню – про все потрібно повідомляти командира.

Яка стаття передбачена за СЗЧ

Відповідальність за СЗЧ прописана у двох кодексах України – адміністративному і кримінальному. У першому – це стаття 172-11, останні зміни до якої вносилися у грудні 2022 року. Тут мова про штрафи з приміткою, що зазначені у статті покарання грошима не актуальні для СЗЧ у військовий стан.

У Кримінальному Кодексі України за залишення воїном місця служби відповідає стаття 407, яка останнім часом оновлювалася двічі – у грудні 2022 року, а також у липні 2023 року. У серпні 2024 року законотворці внесли зміни до 401-ї статті ККУ, де йдеться про можливість уникнення покарання для військового, у якого перше СЗЧ.

Яке покарання за СЗЧ

Ще у перший рік повномасштабної війни українське кримінальне судочинство представляло з себе виважену систему, яка давала військовому більше шансів. Діяв індивідуальний підхід до тих, хто самовільно залишив частину. Усі учасники процесу – від слідчого до прокурора – розбиралися у кожному конкретному випадку, а, визначаючись яке покарання за СЗЧ призначити, враховували обставини саме цього випадку, сімейний та психологічний стан військового, його попередні заслуги. І все могло закінчитись, скажімо, роком реального або й зовсім умовного терміну. Тепер же алгоритм простий: СЗЧ, стаття, в’язниця.

Виходить навіть, що нині цивільні кримінальні справи «менш загрозливі», аніж військові. Внесення змін до 69 і 75 статей ККУ чітко визначає нижню планку покарання за СЗЧ у військовий час: ті, хто самовільно залишив місце служби після 13 грудня 2022 року, заслуговує не менше 5 років тюрми. Мінімальніших варіантів відповідальності за СЗЧ – порушення, яке описує стаття 407 ККУ – бути не може.

«На жаль, судова система діє таким чином, що фактично не приймаються до уваги підстави, які слугували і передували СЗЧ», – пояснює військовий адвокат об’єднання Актум Оксана Доготер. – «Злочин вважається аморальним і таким, що несе загрозу для держави. Життя окремо взятої людини на цьому тлі відсувається на другий план. А відповідальність за СЗЧ у військовий час досить жорстка. Тому ми на стадії досудового розслідування збираємо певний пласт підґрунтя для захисту і намагаємося вирішити кримінальне провадження до оголошення підозри чи вручення обвинувального акту. Лише на цій стадії можливо досягти того, щоб людина повернулася назад у частину, а не потрапила у в’язницю. Телефонуємо, пишемо командуванню, сприяємо комунікації між командирами і підлеглими, через відсутність якої якраз і трапляється більшість СЗЧ. У багатьох випадках питання вирішується. А вручається підозра – це вже завжди вирок і реальне покарання, та ще й може бути в умовах дисбату».

Адміністративна та кримінальна відповідальність за СЗЧ

Що таке СЗЧ у мирний час? Це те, що колись називали самоволкою. Коли військовий – не важливо, рядовий це чи офіцер – залишив розташування своєї військової частини і на службі його без причини кілька днів немає. Серйозний проступок? Звичайно, адже це про дисципліну або проблеми у частині. У більшості випадків втікач – жертва нестатутних відносин. Тобто: йому й так нелегко служилось, а його ще й карають за спробу полегшити собі життя. Тільки так проблеми не вирішуються. Передбачувана за СЗЧ адміністративна відповідальність – штраф або гауптвахта.

Що буде за СЗЧ у військовий час – зовсім інша і далеко не короткотривала історія. Тут мова йде винятково про кримінальну відповідальність. І це не дивно, адже одна справа – залишити казарму, де тебе ображають, зовсім інша – втекти з поля бою і залишити без підтримки побратимів. Тому у таких випадках закон нещадний, а суддям не доводиться довго думати, яке покарання за СЗЧ у військовий час призначити тому чи іншому воїну, бо будь-яка історія  – це від 5 до 10 років. Без жалю й послаблень.

Прослуживши чотири місяці, харків’янин залишив свій саперний взвод і подався додому. Чи думав він тоді, яка стаття за СЗЧ на нього чекає? У квітні 2024-го сам прийшов до правоохоронців. Суд це врахував, як пом’якшувальну обставину, взяв до уваги щире каяття хлопця і постановив: п’ять років.

У серпні районний суд виніс вирок жителю Косівського району Івано-Франківщини. 23 лютого минулого року його мобілізували, 8 березня він просився відпустити його до матері, яка, казав, захворіла на ковід і нема кому за нею приглянути – командир не відпустив. Тоді чоловік залишив частину самовільно, повернувся, через тиждень. Тільки на той час його вже подали у СЗЧ, покарання не забарилося – 5 років. Ні дружина – інвалід третьої групи, ні старенький батько, за яким він доглядав, аргументами для пом’якшення вироку не стали.

І є вже чимало справ, які добралися до Верховного Суду, після вердикту якого апелювати в Україні більше немає до кого.

У Хмельницькому з квітня по жовтень 2022-го просидів удома молодший сержант, а потім не витримав. СЗЧ – це не той випадок, після якого буде спокійно на душі, тож сам прийшов у ДБР. Йому дали три роки – і лише тому, що атовець, має низку нагород, бойову травму і жодного негативного епізоду у військовій біографії.

Є й таке: у лютому 2023-го військовий був відсутній всього три доби, годину і 15 хвилин. Здавалося б, що у такому випадку можливий всього лише штраф за СЗЧ…  Справа пройшла всі судові щаблі, але й Верховний Суд залишив вирок першої інстанції в силі – 5 років позбавлення волі.

Штраф за СЗЧ

Передбачувана законодавством адміністративна відповідальність за СЗЧ – це штраф від 500 до тисячі неоподаткованих мінімумів. Або «губа»/ гауптвахта на десять днів. В особливий період – одна-дві тисячі мінімумів або арешт до 15 діб. У воєнний час лише штраф за СЗЧ, тобто, адміністративне покарання – майже нереальна історія. Хоча є окремі цікаві випадки.

Щойно призваний офіцер 25 лютого 2022 року залишив свою військову частину і просто жив собі далі цивільним життям у Чернігові. Щось у його світосприйнятті змінилося і через 10 місяців лейтенант сам прийшов у територіальне представництво ДБР. І хоч офіцер скоїв СЗЧ у військовий стан, суд врахував його добровільне повернення і виніс покарання у вигляді службового обмеження на два роки (немає права на підвищення у посаді, термін не зараховується у вислугу років) з відрахуванням із зарплати 20% на користь держави. З грудня того ж року він реально воює, командування хвалить.

Строки (давності) притягнення до відповідальності за СЗЧ

По ст. 172-11 КУпАП людині можна призначити адміністративне стягнення протягом двох місяців, а починається цей строк з моменту вчинення СЗЧ (ст. 38 КУпАП).

За вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, винний може бути притягнутим до відповідальності, тобто покараним, впродовж 10 років з моменту вчинення злочину (ст. ст. 12, 49 ККУ).

Чи є різниця у відповідальності між – СЗЧ мобілізований та контрактник

На даний час абсолютно не важливо здійснив СЗЧ мобілізований чи пішов у СЗЧ контрактник. Якщо раніше для останнього допустимими були 10 діб «прогулів» служби або лише три, якщо втікав повторно, а вже потім вважалося, що воїн самовільно подався за межі своєї військової частини і, як наслідок, наставала кримінальна відповідальність – то тепер для обох категорій військових немає різниці ні в термінах, ні у відповідальності за СЗЧ під час військового стану. Крайній термін відсутності військового по місцю служби – три доби, мінімальне покарання – п’ять років ув’язнення.

У січні цього року контрактник-нацгвардієць залишив свою частину у Прикарпатті та поїхав в Одесу. За три дні його знайшли і повернули. Але безслідно прогулянка для хлопця не минула. Хоч і визнав свою провину, каявся та просив про помилування, суд призначив йому стандартний п’ятирічний мінімум.

Яка роль адвоката під час розслідування СЗЧ

Кваліфікований досудовий захист є критично важливим, адже може перевернути кримінальне провадження і унеможливити суд. Відтак, на стадії розслідування головним завданням адвоката – як захисника – є збирання, дослідження, оцінка, перевірка та використання доказів з метою встановлення об'єктивної істини. Також на даному етапі він збирає характеристики на військовослужбовця, роблячи запити у в/ч та за місцем мешкання в цивільному житті (серед іншого, це враховується суддями при визначенні покарання СЗЧ).

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про злочин до електронного реєстру (ЄРДР) і закінчується закриттям справи або складанням обвинувального акту (або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру чи про звільнення особи від кримінальної відповідальності). Основний та визначальний документ, щоб розпочати слідство – матеріали службового розслідування, яке було проведене у військовій частині. Тут треба звернути увагу чи намагалася військова частина встановити контакт з військовослужбовцем та з’ясувати об’єктивні причини СЗЧ. Чи додано до службового розслідування пояснення військовослужбовця, а від військовослужбовця потрібно отримати скріншоти переписки з його безпосереднім командиром, де буде видно, що саме стало причиною СЗЧ.

Крім того, при збиранні доказів по даній категорії справ необхідно враховувати стан здоров’я військового, бо в більшості випадків саме через це відбувається СЗЧ. Для цього на стадії досудового розслідування адвокат заявляє клопотання слідчому про проведення військово-лікарської комісії, на якій буде визначено ступінь придатності та загальний стан здоров’я військовослужбовця.

Де шукати підтримку?

Сім тисяч кримінальних справ за втечу військових було порушено у перший рік вторгнення, 18 тисяч – минулого року, майже 30 000 – вже цього! Та далеко не кожен випадок заслуговує найсуворішого покарання. І важливо встигнути звернутися до військового юриста, аби він розібрався у причинах та вибудував стратегію захисту до відкриття кримінального провадження по ст. 407 ККУ.

Адвокат по СЗЧ Оксана Доготер переконана, що самовільне залишення військової частини мобілізованим у більшості випадків є наслідком відсутності зв’язку і порозуміння між військовими різних ланок. Командування не чує своїх підлеглих. Ще одна причина – відсутня морально-психологічна підготовка. Серед її підзахисних, наприклад, є єдиний, хто вижив із групи. Військовий пережив пекло на передовій, а коли вже був у безпеці, серед своїх – не отримав фізичної і моральної підтримки. Аби справитися з нервовою напругою - просто залишив частину. Ще один кейс правниці адвокатського об’єднання Актум у розділі «кримінальна відповідальність СЗЧ»: молодий воїн, командир, після виконання завдання зберіг групу, виніс побратима, але при цьому один з його підлеглих втратив снайперську зброю. Проти командира відкрили кримінальне провадження. Таке от несправедливе ставлення командування підштовхнуло воїна до радикального кроку.

У цих військових є шанс не отримати строк за СЗЧ. А без підтримки досвідченого військового юриста з такої халепи вибратися важко чи й майже нереально.

Також багато хто сподівається, що вже уник покарання, СЗЧ яке сталося ще рік чи два тому. Дарма. У ДБР багато роботи, але колись бюро все одно добереться до кожного і доведеться нести за СЗЧ відповідальність.

Встигніть покликати на допомогу. Для цього спочатку просто зателефонуйте на один зі зручних номерів: 097-073-93-01, 098-665-05-40, 050-665-05-60. Тут вас точно не залишать на самоті з проблемою.